Персефона – богиня весни і повелителька Підземного Царства – символізує відродження і перетворення. Її життя – це постійна еволюція, від юності до сили і мудрості. Цей архетип відображається у багатьох жінках, які відкривають для себе світ і самі себе.

Міфологія:

Богиня Персефона, у римлян Прозерпіна або Кора (“юна дівчина”), добре відома за гомерівським “Гімном Деметрі”, в якому описується її викрадення Аїдом. Їй поклонялися і як Дівчині, і як Повелительці підземного царства. Кора була стрункою, прекрасною юною дівчиною, яку асоціювали із символами родючості – гранатом, зерном, хлібними злаками, а також із нарцисом, квіткою, якою її приманили. В іншій своїй іпостасі Персефона – зріла богиня, що керує душами померлих, провідник для живих, які відвідують підземний світ. Вона вимагає виконання своїх бажань.

Хоча Персефона і не була однією з дванадцяти олімпійців, вона була важливою фігурою в Елевсинських містеріях – головному культі стародавніх греків за дві тисячі років до християнства. Щорічне повернення Персефони з підземного світу переживалося греками як відродження й оновлення життя після смерті.

Персефона була єдиною дочкою Деметри і Зевса. Грецька міфологія незвично мало говорить про обставини її зачаття. Персефона була безтурботною дівчиною, яка збирала квіти і гралася зі своїми подругами. Потім Гадес раптово з’явився на своїй колісниці з недр землі, схопив дівчину, і повів її у своє підземне царство як свою наречену мимоволі. Деметра не прийняла цю ситуацію, вона покинула Олімп і врешті-решт змусила Зевса подбати про свої бажання, адже без Деметри у світі почався голод і холод. Зевс направив Гермеса, посланця богів, привести Персефону. Гермес прибув у підземне царство і знайшов там невтішну юну богиню. Її відчай перейшов у радість, коли вона дізналася, що Гермес прибув по неї і Гадес змушений буде її відпустити. Однак перед тим, як вона покинула його, Гадес запропонував їй кілька зерен граната, і вона з’їла їх. Якщо ти їсиш щось у Царстві Мертвих, то назавжди залишаєшся привʼязаним до цього місця, тому Персефоні довелося повертатися туди і жити з Гадесом. Так, коли Персефона покидала землю, то починалася зима, а її повернення з Царства Мертвих іменувало прихід весни.

Персефона як архетип:

Коли ми говоримо про архетипи, в жіночому світі Персефона виступає як символ стійкості, таємничості і перетворень. Для Персефони характерна внутрішня гнучкість, яка дозволяє їй бути під впливом і впливати на інших, бути активною чи пасивною в різних ситуаціях. Така двоякість робить її відображенням самих різних сторін жіночої сутності.

Персефона складається з двох аспектів: Кори і Повелительки підземного царства. Кора – це безіменна дівчина, яка представляє собою юність і невизначеність. Вона ще не усвідомила свої бажання та сили, що робить її як би вічно молодою і нерішучою. Це період очікування, коли дівчина не знає, що вона хоче, і надіється, що хтось прийде і змінить її життя. Цей аспект відображає весняний сезон життя, коли все починає оживати, і наша душа готується до нових можливостей.

Під фасадом безіменної дівчини криється внутрішня Повелителька підземного царства. Цей аспект виникає з досвіду і зростання. Персефона, викрадена Аїдом, стає не просто жертвою, а володаркою темних глибин. Вона стає провідником для тих, хто спускається в підземний світ, показуючи шлях у містичні глибини душі.

Однак процес перетворення не завжди легкий. Жінка, яка перебуває під впливом Персефони, може відчувати невпевненість і потребу в прийнятті зовнішніх очікувань. Вона може намагатися задовольнити інших, забуваючи про свої власні потреби. Але коли вона знаходить в собі силу стати Повелителькою свого життя, вона відкриває нові можливості для самовиявлення та саморозвитку.

Так, Персефона – це не лише символ молодості і невинності, а й вияв глибокої мудрості та сили. Цей архетип нагадує нам, що кожна жінка може стати володаркою своєї долі, якщо вона знайде в собі сміливість і впевненість у собі.

Особливості в роботі

В роботі жінка-Персефона не прагне до кар’єрного зростання, а шукає те, що робить її щасливою, часто змінюючи одну справу на іншу. Вона майстриня адаптації, оскільки здатна пристосовуватись до змін у своєму оточенні. Персефоні не властива ініціативність у роботі, адже вона найкраще виконує свої завдання за конкретними вказівками. Але її світ змінюється, якщо вона переростає в “Повелительку підземного царства”. Це відкриває шлях до творчих, психологічних або духовних сфер діяльності, де вона може створювати щось особисте та унікальне.

Особливості в стосунках з жінками:

Взаємини Персефони з жінками завжди приємні. ЇЇ молодість та жіноча краса притягують подруг, які бачать у ній втілення ідеалу жіночності, вона їх мотивує! Часто її найближча подруга – дівчина із сильною особистістю.

Сексуальність: 

Жінка, яка перебуває у фазі Персефони-дівчини, подібна до Сплячої Красуні або Білосніжки, яка не усвідомлює своєї сексуальності і очікує принца, який прийде розбудити її. Багато “Персефон” з часом сексуально пробуджуються. Вони виявляють, що вони – пристрасні жінки, які відчувають оргазм; це відкриття позитивно позначається на їхній самоповазі. Раніше вони завжди відчували себе дівчатками, які тільки прикидаються дорослою жінкою.

Психологічні труднощі і шляхи розвитку:

Богиня Персефона була безтурботною донькою, доки її не викрав і не зґвалтував Гадес, після чого вона на якийсь час стала безсилою, “нареченою мимоволі”. Хоч вона й була звільнена завдяки зусиллям своєї матері, але до того встигла з’їсти кілька зерняток граната, і це означало, що частину часу вона проводитиме на землі з Деметрою, а іншу – у підземному світі з Гадесом. Тільки потім вона змогла вирости у володарку підземного царства і провідницю по ньому. Жінки, які відчувають себе як богиня Персефона, можуть переживати різні фази і дорослішати відповідно до цього. На відміну від Гери і Деметри, які відображають сильні інстинкти і потребують активного старання для розвитку жінки, Персефона спонукає жінку до пасивності і підкорення. Така жінка легко піддається впливу інших. Персефона є найбільш аморфною і нечіткою з усіх семи богинь, оскільки відсутня конкретна направленість чи мета. Але разом з тим вона володіє найбільшим числом можливих шляхів для особистісного розвитку.

Її шлях до розвитку полягає у взятті відповідальності за власне життя, виявленні незалежності та подоланні внутрішніх перепон, аби стати справжньою володаркою своєї долі. Для досягнення цієї мети може знадобитися розпочати кар’єру або налагодити відносини, що сприятимуть зростанню та розвитку. Важливо працювати над сепарацією з мамою і розділити свої почуття і переживання від почуттів матері.

Персефоні потрібно також відкрити для себе архетипи інших богинь, що дозволять їй зрозуміти, що вона може стати більшою, ніж тепер. Цей процес може включати вивчення та розвиток свого внутрішнього анімуса(чоловічої частини), що дозволить знайти гармонію і збалансувати свою енергію.